Час: 29 вересня 2011, о 18:30
демонструвало вражаючий імунітет проти право радикальних, відверто
націоналістських партій та рухів на загально національному рівні. Однак на
сьогоднішній день Західна Україна слідує загрозливій загально європейській
тенденції: радикальна націоналістська й право-популістьська партія, колишня
Соціал-національна партія України, що 2004 року була перейменована у Всеукраїнське
об’єднання «Свобода», набуває дедалі більшої політичної популярності та
підтримки в українському суспільстві. ВО «Свобода» має на сьогодні шанси навіть
потрапити до Верховної Ради України за результатами майбутніх парламентських
виборів 2012 року.
Не тільки ВО «Свобода», але й інші право радикальні,
націоналістські організації та рухи (Тризуб ім. С.Бандери, Соціал-національна
асамблея) стають дедалі активнішими і завойовують підтримку громадян України. Вони
виступають за монорасову та моноетнічну державу, закликають до «расової
гігієни» та до боротьби з мігрантами, використовують гасла економічного
популізму та насильницькі методи для боротьби з ідеологічними опонентами.
Чому власне дія щеплення від радикального націоналізму почала
зникати в Україні саме зараз і чи дійсно перші 20 років незалежності наша
країна мала імунітет щодо право радикальних ідей? Чим можна пояснити цей новий
феномен в українській політиці – вибухове зростання кількості прихильників ВО
«Свобода» - і як його інтерпретувати? Якою є природа радикального націоналізму ВО
«Свобода»? Чи є вона просто популістською й радше захисною, чи відверто
расистською й навіть фашистською? Як пояснити вражаючі здобутки цієї партії під
час голосування на місцевих виборах у жовтні 2010 року? Чи підйом ВО «Свобода» є
дійсно звичайним продуктом політичних технологій, чи він відображає реально
існуючу тенденцію в українському суспільстві? Чи має ВО «Свобода» потенціал щоб
змінити суть українського політичного конфлікту? Чи може ця партія бути
фактором соціального розколу в суспільстві? Чи є підйом ВО «Свобода» штучним і лише
має відволікати від більш важливих проблем, чи він є дійсно тривожним й,
можливо, загрозливим феноменом? Чому в Україні спостерігається політичний
дисбаланс і лівий політичний спектр є майже порожнім? Яку роль відіграють
псевдо правозахисні організації на кшталт «Русскоязычная Украина» і «Русский мир»
у становленні радикального націоналізму в сучасній Україні? Чи можна апелювати
до націоналістичного руху, не використовуючи українофобної риторики? Що треба
зробити для того, щоб виникли сильні, ідеологічно стійкі й непопульстські ліві
партії та рухи, які б запропонували альтернативу вже традиційному в Україні
правому дискурсу?
Під час нашої дискусії ми спробуємо знайти відповіді на
ці та інші важливі питання.
Програма:
18.00 Реєстрація гостей
18.30 Привітання
Вера Багальянтц, директорка Гете-Інституту
в Україні
Ганс-Юрґен Гаймзьот, посол Німеччини в
Україні
Кирило Савін, керівник Представництва Фонду імені
Гайнріха Бьолля в Україні
18.45 – 20.30 Подіумна
дискусія
Андреас Умланд, політолог
Вячеслав Ліхачов, експерт Конгресу
національних громад України
Остап Кривдик, журналіст, політолог
Модерація: Діана Дуцик, журналістка
Дискусія відбуватиметься українською/російською мовами із синхронним
перекладом англійською.
По завершенню ми раді запросити гостей на фуршет для неформального спілкування.
Звертаємось до Вас з проханням підтвердити свою участь
до 27.09.2011 року електронною
поштою (Andriy.Makarenko@ua.boell.org). Телефон для довідок 044/390 7078.